У нас – PROZORRO

13-го березня, з метою освоєння особливостей електронних закупівель відповідно до  нового законодавства, було проведено семінар-тренінг на тему «Публічні закупівлі» для працівників відділу тендерних процедур, відділу матеріально-технічного забезпечення, відділу договірної роботи та юридичного відділу нашого підприємства за участю експерта з впровадження електронних торгів Дениса Левченко, уповноваженої особи ДП «ПРОЗОРРО».

Тренінг є  ефективним інструментом отримання знань для підвищення ефективності роботи персоналу. Такі знання допомагають вчасно виявляти типові  помилки в роботі, аналізувати проблеми та напрацьовувати ефективні методи вирішення стандартних і нестандартних робочих питань на практиці.

У семінарі-тренінгу взяли участь: Олександра Бондаренко, Галина Лебзяк, Ольга Гумінська, Анастасія Малецька, Лариса Панич – відділ тендерних процедур;  Микола Оцебрик, Юлія Сабурова, Ірина Андрюшко – юридичний відділ; Юрій Черниш, Денис Тотарь, Вадим Кох, Наталя Киршенюк, Григорій Макаров, Сергій Калініченко, Оксана Качуровська, Оксана Ярошенко, Віталій Яценко – відділ матеріально-технічного забезпечення; Тетяна Литвиненко, Віталій Славутський, Катерина Якімова, Олена Ткаченко – відділ договірної роботи.

Нагадаємо, що  з 1 квітня 2016 року набрав чинності  Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 N 922-VIII (далі – Закон), який затверджує повне переведення державних закупівель через електронну систему Prozorro. Закон закріплює нові правила і процедуру роботи в цій електронній системі. Окрім іншого, змінився порядок обміну електронними документами, розкриття інформації після аукціону, оскарження результатів торгів тощо.

Сегодня — Всемирный день домашних животных

Ежегодно 30 ноября во многих странах отмечается Всемирный день домашних животных (World Day Pets). Идея об учреждении данного праздника была озвучена на Международном конгрессе сторонников движения в защиту природы, проходившем во Флоренции (Италия) в 1931 году. Тогда различные экологические организации и природоохранные общества заявили о готовности организовывать разнообразные массовые мероприятия, направленные на воспитание в людях чувства ответственности за все живое на планете, в том числе и за домашних животных. С тех пор праздник проводится ежегодно и посвящается всем одомашненным человеком животным, чтобы еще раз напомнить всему человечеству об ответственности за «братьев наших меньших». Не удивительно, что девизом этого Дня стали слова Маленького принца из произведения Антуана де Сент-Экзюпери: «Ты навсегда в ответе за тех, кого приручил», которые обращены ко всем нам. Как отмечают владельцы домашних животных, найти подход к любому домашнему питомцу легко – надо просто любить его, и он ответит взаимностью. И сегодня мы призываем всех присоединиться к этому доброму и важному празднику, главное помнить – мы в ответе за тех, кого приручили…

© Calend.ru

До конца года будет отработана концепция формирования специальных свободных инвестиционных экономических зон на территории и вокруг морских портов

«Специальные свободные инвестиционные экономические зоны нужны в пределах каждого морского порта. Это залог успешного функционирования, а главное — развития не только самой морской отрасли, но и многих других секторов экономики. Уже сегодня на территориях портов работают или строятся инвесторами современные производства. И мы должны создавать для частных инвесторов максимально широкие возможности и благоприятные условия для реализации таких проектов», — сказал глава ГП «Администрация морских портов Украины» Юрий Васьков.

Юрий Васьков отметил, что именно такой опыт имеют почти все страны Черного моря. И поэтому, Украине для того, чтобы сделать свои порты конкурентоспособными и иметь стратегию развития на много лет вперед, нужно работать над этим вопросом.

«Мы разработали проект закона о внесении изменений в некоторые нормативные акты по приведению законодательства о свободных экономических зонах в портах к условиям рынка. Мы разработали концепцию формирования специальных свободных экономических зон вокруг морских портов и на территории морских портов. Вице-премьер-министр Украины Александр Вилкул поручил ряду министерств и ведомств до 10 декабря отработать проекты этих документов и внести ему на рассмотрение. После чего они будут направлены в правительство, а затем, в случае поддержки со стороны Кабинета Министров, переданы для рассмотрения в Верховную Раду. Создание таких зон даст дополнительный приток инвестиций и обеспечит устойчивое развитие морских портов в стабильной перспективе», — отметил Юрий Васьков.

Прес-служба МІУ

Морские порты объединят терминалы всех форм собственности

30 июля в ходе встречи с журналистами, Юрий Васьков сообщил, что согласно Закона «О морских портах Украины» с 13 июня этого года в соответствии с мировой практикой «морской порт» — географическое понятие. Это — определённая границами территория и акватория, на которой работают субъекты хозяйствования всех форм собственности, деятельность которых связана с обслуживанием судов, грузов или переработкой продукции.

В соответствии с Законом морские терминалы как примыкающие к акваториям существующих морских портов, так и те, что находятся в отдалении, подлежат включению в границы ближайшего морского порта. Начальником морского порта является глава филиала Администрации морских портов. Его основная задача – обеспечение функционирования морского порта, координация деятельности предприятий всех форм собственности с целью обеспечения их равного доступа к объектам портовой инфраструктуры.

«Идеология Закона «О морских портах Украины» предусматривает, что любой терминал, который переваливает грузы в международном морском сообщении, должен быть отнесен к географическому понятию «морской порт». Уже сегодня частные морские терминалы  «Нибулон», «Ника-Тера» «ТИС», «Авлита» изъявили желание войти в границы ближайших морских портов. Перечисленные компании, а это львиная доля частных игроков на рынке, понимают необходимость вхождения в границы морских портов, как географических территорий. Т.к. вхождение в состав порта откроет дополнительные перспективы для развития», — заявил Юрий Васьков.

ФАХІВЦІ ГАЛУЗІ ПРО ЗАКОН «ПРО МОРСЬКІ ПОРТИ УКРАЇНИ» ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ПОРТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Морська галузь України в очікуванні якісних перетворень, які відбудуться після вступу у силу Закону «Про морські порти України». Портовики, керівники та експерти морської галузі єдиної думки – для успішного розвитку портового сектору України вкрай необхідні приватні інвестиції, а залучити їх можливо лише створивши для інвесторів якісне та стабільне правове поле з урахуванням ключових інтересів держави. Свою оцінку новому Закону та тим змінам, що він несе з собою для портів дали провідні фахівці галузі.

«На цей закон галузь чекала довго. До його прийняття в Україні не було єдиної стабільної юридичної бази для залучення можливого приватного капіталу у портову галузь. Сьогодні ця юридична база у нас нарешті з’явилась», – відзначив начальник ДП «Феодосійський морський торговельний порт» Ігор Андріянов.

Як пояснив керівник підприємства, приватні інвестори неодноразово висловлювати свою зацікавленість у розвитку потужностей порту, водночас стримуючим фактором для приватного капіталу тут була відсутність чітких механізмів інвестування у портові об’єкти, та їх компенсації, а також механізмів захисту прав інвесторів. «Пропозиції від приватного капіталу щодо розвитку потужностей Феодосійського порту є, але до цього часу вони не могли бути реалізовані через відсутність відповідної юридичної бази. Сьогодні, з прийняттям Закону, ми отримали спектр можливостей у цьому напрямку та можемо вести конструктивний діалог з інвесторами», – наголосив Ігор Андріянов.

«До прийняття закону абсолютно було незрозуміло яким чином приватний інвестор міг вкладати свої кошти у розвиток морської галузі. Документ ж чітко прописує обов’язки держави та інвестора, встановлює єдині та чіткі правила гри», – відзначив начальник порту «Южний» Олександр Лагоша.

За його словами, завдання нового Закону полягає у тому, щоб приватні інвестиції приносили прибуток тим, хто їх вкладає, а держава могла збільшити вантажообіг українських портів, залучати нові вантажі та виходити на один рівень з іншими морськими державами. 

Новый закон создаст условия для развития портов

— Александр Геннадиевич, Закон «О морских портах Украины», подписанный в июне, вызвал шквал как позитивных, так и негативных отзывов. Хотелось бы знать Ваше мнение, мнение человека, который непосредственно руководит портовым предприятием?

— С моей точки зрения закон очень положительный. Он устанавливает определённые правила игры между частными инвесторами и государством. Морская отрасль Украины в большой степени отстала от других стран, в том числе и от России, в плане обновления перегрузочных технологий и инвестиций в гидротехнические сооружения. Например, порты Прибалтики перехватили значительную долю угля, который раньше шел через наши порты благодаря реализации инвестпроектов по развитию современных угольных перевалочных комплексов.

Недавно принятый закон дает четкое понимание того, каким именно образом частный инвестор будет вкладывать средства в развитие портов Украины, как будут привлекаться новые грузопотоки. Ведь частник, направляя инвестиции в порты понимает, какие грузы он привлечет.

Я считаю, что данный закон даст мощный толчок развитию морехозяйственного комплекса нашей страны.

— По мнению критиков закона, этот документ открывает путь приватизации портов, так ли это?

— Закон четко прописывает: что подлежит приватизации, что подлежит аренде и концессии, а также какие объекты никоим образом не должны выводиться из собственности государства. Именно, это касается акваторий всех портов, которые являются стратегическими объектами, где обеспечивается безопасность судоходства. Причалы также нельзя приватизировать, пользоваться ими можно только на условиях аренды или концессии.

Частный инвестор будет развивать перегрузочные мощности на тыловых фронтах, арендовать причалы, а государство — управлять акваторией. Т.е. причальная стенка и акватория порта остаются в госсобственности, следовательно, прибыль от аренды причалов и использования акватории будет получать государство.

— Какой статус будет иметь сам порт?

— В законе прописано такое понятие, как Администрация морских портов Украины с центром управления в Киеве. А на местах будут филиалы Администрации.

— При создании единой администрации в Киеве, не осложнится ли работа портов на местах?

— Нет. Потому что эта структура будет создана вместо существующих госпредприятий. Если сейчас есть начальник порта, то в дальнейшем это будет директор филиала Администрации.

Согласно с законом, хозяйственной деятельностью в портах будут заниматься инвесторы. А в функции администрации будет входить обеспечение безопасности судоходства.

Таким образом, все портовые сборы будет получать администрация. За счет этого будут содержаться и строиться гидросооружения, углубляться акватория и т.д.

— Какой интерес инвестору вкладывать деньги в инфраструктуру порта?

— Во-первых, крупные грузовладельцы хотят обеспечить стабильное прохождение своих грузов. Во-вторых, любые инвестиции направляются для того, чтобы впоследствии получить от них прибыль.

— В законе предусматривается гарантия прав собственности для инвесторов?

— Закон прописывает права инвесторов и эти правила будут действовать долгое время, поскольку закон обратной силы не имеет. Задача нового закона состоит в том, чтобы частные инвестиции приносили прибыль тем, кто их вкладывал, а государство могло увеличивать грузообороты портов, привлекать новые грузы и выходить на один уровень с другими морскими державами. Таким образом, создается стабильное правовое поле для привлечения вложений инвесторов с учетом ключевых государственных интересов.

— Как, по Вашему мнению, можно повысить конкурентоспособность украинских портов?

— Конкурентоспособность можно повысить предоставляя такие услуги, которые не могут быть предоставлены конкурентами. Например, в «Южном» мы можем привлечь глубинами, скоростью погрузки, качеством, современными технологиями. Думаю, что таким образом нам удастся привлечь транзит, за который сейчас идет большая борьба. Любому грузовладельцу выгодно, чтобы была качественная перегрузка, высокая скорость, низкая себестоимость и т. д.

— Как новый закон о портах повлияет конкретно на «Южный»?

— В прошлом году мы пока своими силами увеличили грузооборот порта на 4 млн. тонн до рекордных за всю историю предприятия 22,5 млн. тонн. Мы привлекли большие объемы транзита, переговоры по этому поводу проводились еще в 2010 году. У нас получилось доказать, что мы умеем хорошо работать и россияне повезли большое количество железорудного сырья. Сейчас мы работаем над тем, чтобы сохранить эти объемы. Максимальные объемы перевалки были достигнуты в 2011 году, а в этом году мы идем практически с нулевым ростом. И так будет продолжаться, если ничего не будет происходить – в лучшем случае будем идти с «нулем».

У порта «Южный» есть программа перспективного развития, которая разрабатывалась с учётом как сугубо государственных инвестпроектов, так и частных. Например, поскольку акватория является государственной, то реализацией проекта по доведению глубин до 21 м будет заниматься государство в лице администрации порта. В программе также предусмотрен инвестпроект строительства двух причалов с глубиной у кордона до 20,5 м. Частный инвестор должен оснастить эти причалы современными технологическими комплексами, разбить складские площадки в тыловой части, создать необходимую железнодорожную инфраструктуру.

Есть также потенциальный инвестор, который строит завод по переработке подсолнечного масла. Инвестор строит завод, государство в лице порта, а в дальнейшем администрации портов, строит причал. Вот и плюс 0,5 млн. тонн к грузообороту.

Закон о портах как раз и дает тот правовой механизм, на основании которого это всё можно осуществить.

— Какие планы на этот год?

— Первоочередная задача – удержать уровень перевалки, которого достигли в 2011 году. Сейчас мы на этапе подготовки проектной документации по вышеперечисленным проектам. Ведь не бывает так, что мы сегодня получили закон, а через год проснулись и увидели построенные причалы и комплексы. Эта процедура достаточно длительная.

— Многих беспокоит еще вопрос влияния развития порта на экологию.

— Во-первых, я хочу отметить, что порт «Южный» находится на достаточном расстоянии от жилой части города. Нужно понимать, что, чем современней технология перегрузки, тем она экологически совершенней. Перевалка грейфером и перевалка специальной погрузочной машиной – совершенно разные вещи с точки пылеообразования. Все нормы, в том числе и экологические, будут прописаны в проектной документации.

— И несколько слов в итог нашей беседы. Если новый закон такой хороший, почему в его адрес так много критики?

— Хочу отметить, что по той схеме, которая прописана в Законе «О морских портах Украины», работает весь мир. Мы не изобретаем велосипед. Так работают порты Прибалтики. В России после введения подобной схемы начался активный приток инвестиций, что обусловило бурное развитие портовой отрасли. Новый закон создаст условия для развития портов Украины, в том числе и «Южного».

Кто-то не до конца понимает положения закона. Кто-то не верит в то, что всё задекларированное в законе будет выполняться так, как прописано.

В любом случае, отрасль ждала этот документ давно. Думаю, время докажет его эффективность.

— Спасибо!

Владимир Иванов: «Закон «О морских портах» я полностью поддерживаю и одобряю»

Об этом он сказал во время встречи с трудовым коллективом и нынешним руководством порта «Южный».

«Необходимость принятия закона о портах назрела очень давно. Он уже принят, но долго надо ждать, пока он вступит в силу. Он очень полезен отрасли. По крайней мере, будет определенность. Будет четкая схема, указывающая, как и что нужно делать, а не так как сейчас — полная неразбериха. Закон «О морских портах Украины» я полностью поддерживаю и одобряю», — отметил Владимир Иванов.

Владимир Григорьевич Иванов — один из самых авторитетных экспертов морской отрасли, является советником по морской политике Ассоциации «Укрпорт». Работал на руководящих должностях в Ильичевском и Одесском портах. С 1984 по 2005 возглавлял порт «Южный». Именно с Владимиром Ивановым связывают период становления и интенсивного развития инфраструктуры «Южного».

В порт бывшего руководителя предприятия пригласили для того, чтобы поздравить с 75-летним юбилеем, который он отмечал накануне. Тот факт, что поздравить юбиляра собрался полный зал и виновника торжества встречали стоя, говорит о том, что Иванова в порту помнят и любят до сих пор.

«Владимир Григорьевич — это человек, который отдал 20 своих лучших лет жизни порту. При нем зарождалась и строилась вся инфраструктура современного «Южного». Мы не могли забыть об этом. Мы будем продолжать дело, начатое до нас,  развивать инфраструктуру, инвестировать в строительство причалов, дноуглубление. Мы будем делать всё, чтобы порт удерживал лидирующие позиции отрасли и выходил на новый уровень работы», — отметил нынешний руководитель порта «Южный» Александр Лагоша.

Уже после встречи с трудовым коллективом и нынешним молодым руководителем предприятия Владимир Григорьевич подытожил: «Руководство сегодня у порта разумное, оно правильно оценивает ситуацию. Мое мнение, что сегодня администрация порта направляет трудовой коллектив в нужное русло».

БОРИС КОЛЕСНІКОВ: ЗАКОН «ПРО МОРСЬКІ ПОРТИ УКРАЇНИ» – ЦЕ, В ПЕРШУ ЧЕРГУ, ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ВЖЕ ІСНУЮЧИХ ВІДНОСИН МІЖ ПОРТАМИ ТА ІНВЕСТОРАМИ

Закон України «Про морські порти України» – це в першу чергу забезпечення державою якісного законодавчого врегулювання тих відносини, які вже фактично сформувалися у портах з інвесторами у рамках державно-приватного партнерства, а також залучення додаткових інвестицій для розвитку галузі за рахунок надання інвесторам законодавчих гарантій захисту їх прав. На цьому наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр інфраструктури України 18 травня 2012 року під час прес-конференції за підсумками V засідання українсько-польської міжурядової Комісії з питань економічного співробітництва, відповідаючи на запитання журналістів.

 «За 20 років незалежності нашої держави всередині портів побудовано безліч приватних терміналів. В багатьох портах вже сьогодні є зернові, контейнерні та інші термінали – саме приватні. Закон ж дозволяє їм легітимізувати власну інвестицію та розвиватися далі, що дуже важливо для галузі», – відзначив Борис Колесніков.

Як приклад Міністр інфраструктури привів Одеський порт: «В Одеському порту працює безліч приватних терміналів. Тому можна сказати, що він на 80% є приватним».

Водночас Борис Колесніков наголосив на тому, що стратегічно важливі об’єкти портової інфраструктури у будь-якому разі залишатимуться у державній власності, та в жодному випадку не підлягатимуть приватизації. «Причальна стінка та підходи до порту завжди будуть державними», – сказав він.

Нагадаємо, вчора, 17 травня 2012 року, на пленарному засіданні Верховної Ради України було прийнято у другому читанні важливий та довгоочікуваний для вітчизняної портової галузі документ – Закон «Про морські порти України». У нормативно-правовому акті прописано чіткі механізми залучення приватних інвестицій у розвиток портової інфраструктури та їх компенсації, а також механізми захисту прав інвесторів, які працюють у портах. Законодавче закріплення таких механізмів направлено на налагодження максимально ефективно державно-приватного партнерства та збільшення припливу інвестицій у галузь. Це, в свою чергу, має сприяти зростанню конкурентоспроможності українських портів.

www.mtu.gov.ua

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про морські порти України»

Законодавчим актом визначаються правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах.

Законом врегульовуються відносини у сфері портової діяльності, зокрема встановлюється порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначається правовий режим об’єктів портової інфраструктури, основи державного регулювання діяльності в морських портах тощо.

Законом також врегульовано діяльність органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання, управління, державний нагляд та контроль за безпекою мореплавства, нагляд та контроль у сфері діяльності морських портів, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, адміністрації морських портів України, власників морських терміналів, портових операторів, інших суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, та споживачів їх послуг (товарів, робіт).

Документом встановлено, що «межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів Україні без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону».

Законодавчим актом також внесені зміни до низки законодавчих актів.

Відповідний законопроект зареєстровано за №9712.

http://portal.rada.gov.ua

Профсоюзы поддерживают Закон «О морских портах»

14 ноября в порту «Южный» состоялось совещание руководителей профсоюзов «Южного», Одесского, Ильичевского и Николаевского МТП при участии руководителя профсоюза работников водного транспорта и плавсостава Украины. Представители трудовых коллективов решили обратиться к руководителям государства с просьбой «об ускорении реформы морской отрасли, от которой зависит благополучие десятков тысяч семей украинцев».

Во время встречи профсоюзные лидеры единогласно признали необходимость реформирования отрасли, как единственный шаг к ее сохранению.

«Мы очень долго ожидали закона «О морских портах». Ведь на данном этапе то, что необходимо в настоящий момент морской отрасли – это реформирование, которое даст возможность развитию портов, сохранению рабочих мест. Та модель, которая прописана в новом Законе, для Одесского порта не новая, она действует у нас в течение многих лет. Стивидорные компании успешно работают, и их сотрудники довольны работой», — отметил председатель профсоюза Одесского МТП Владимир Зайков.

«Мы переняли модель работы Одесского порта еще 5 лет тому назад. Все наши докеры работают на стивидорных компаниях, однако все они состоят в едином профсоюзе. Мы за данный закон», — высказался профсоюзный лидер николаевских портовиков Павел Прокопенко.

«Для того, чтобы коренным образом изменить ситуацию в морской отрасли, улучшить конкурентоспособность наших предприятий по самым скромным подсчетам необходимо от 3 до 5 млрд. долларов США. Поэтому мы считаем, что больше уже тянуть с принятием Закона «О морских портах» нельзя было. Если мы сегодня не откроем частному бизнесу доступ к перегрузочным операциям, не привлечем деньги этих субъектов хозяйствования в развитие инфраструктуры морских портов, то они завтра построят что-либо свое, а наши предприятия придут в упадок и наши люди останутся без зарплат и социальных гарантий», — отметил председатель профсоюза Ильичевского порта Сергей Брызгалов.

Поддержал инициативу коллег и руководитель профсоюза работников водного транспорта и плавсостава Украины Евгений Омельчук:

«Вопрос сегодня одновременно очень принципиален и очень прост: будет ли существовать наша морская отрасль? Мы наблюдаем, как стремительно развиваются порты тех стран, которые вокруг Украины. В такой ситуации для нашего государства крайне важно не потерять грузовую базу и ту специфику, которой владеет Украина, как транзитная страна. Принятие Закона «О морских портах» очень своевременно».

«Мы поддерживаем наших коллег в том, что любое промедление в проведении реформ отрасли чревато потерей грузопотоков, и как следствие, потерей работы нашими людьми. Мы сегодня подготовили соответствующее обращение к Президенту, Председателю Верховной Рады, Вице-премьер министра – Министра инфраструктуры Украины, чтобы ОНИ учли все наши позиции», — отметила голова профкома порта «Южный» Раиса Герасименко.

Результатом встречи стало подписание общего обращения к руководителям государства:

 

Президенту України 

В.Ф.Януковичу

 

Копія: Голові Верховної Ради України

 В.М.Литвину

 

Копія: Віце- прем’єр міністру,

міністру інфраструктури України,

Б.В.Колесникову

 

Шановний Вікторе Федоровичу!

Профспілкові організації та трудові колективи державних морських портів України звертаються до Вас з проханням про прискорення реформи морської галузі,  від якої залежить благополуччя десятків тисяч сімей.

Як відомо, 18 морських портів підпорядковані Міністерству інфраструктури. Протягом останніх років питома вага цих підприємств у загальному вантажообігу портового комплексу України постійно зменшується з причини високих тарифів та зношеної виробничої бази. Державні порти опинилися у замкнутому колі. Вони можуть збільшити свій прибуток тільки шляхом нарощування вантажопотоків, що неможливо без модернізації та розширення потужностей. А модернізація, в свою чергу, неможлива без значних капіталовкладень.

Тим часом всі причорноморські країни пішли шляхом реструктуризації та подальшої приватизації портових потужностей. Так, ще на початку 90-х Новоросійський морський торговельний порт за всіма критеріями багато в чому поступався українським конкурентам. У 1992 році підприємство було акціоноване і до 2000-го за показниками вантажообігу майже вдвічівипередило свого самого потужного конкурента — Одеський МТП. Один цей факт дає уявленняпро те, як багато втратила Україна, яка мала значно кращий стартовий майданчик для реформи.

Останнім часом діяльність усіх державних морських портів України вкрай ускладнилась з-за існуючої моделі управління. Громіздка, вкрай забюрократизована система перешкоджає нормальній виробничій діяльності портів, блокує розвиток виробничої бази та залучення інвестицій, що в кінцевому підсумку призводить до втрати підприємствами конкурентоспроможності не лише у порівнянні з портами Румунії, Росії, Грузії, а й відносно приватних терміналів у самій Україні. А це в свою чергу веде до втрати вантажопотоків, падіння доходів й необхідності згортання соціальних програм колективів, скорочення робочих місць.

Ні для кого не секрет, що статус державної власності накладає на підприємство серйозні обмеження. Щоб відремонтувати кран, чи купити запчастини для ремонту буксира, адміністрації держпідприємства потрібно кілька місяців на організацію й проведення тендеру. Практично неможливо сьогодні вирішувати питання масштабного розвитку виробничої бази, оформлення землевідводів, документів нерухомого майна. За даними Асоціації «Укрпорт», зволікання з реформою морегосподарського комплексу, численні конфлікти між приватними стивідорними компаніями й адміністраціями держпортів, призвели до того, що за останні 5 років Україна недоотримала 2,1 млрд. доларів США інвестицій у розвиток підприємств галузі. Саме стільки було вкладено інвесторами за вказаний період у порти Констанца, Новоросійськ, Поті і Бургас. Це дало можливість переліченим портам забрати частину вантажопотоків, котрі раніше йшли через Україну.

Існуюча система управління державними портами перешкоджає формуванню гнучкої тарифної політики. В результаті компанії-вантажовласники все активніше намагаються співробітничати з приватними перевантажувальними комплексами. Таким чином вже сьогодні 40 відсотків вантажопотоку вітчизняних портів переробляються на причалах приватних компаній, котрі можуть запропонувати клієнту більш вигідні умови.

На межі збитковості працюють сьогодні й ті приватні стивидорні компанії, які здійснюють свою діяльність на орендованих потужностях державних портів. Інвестор не може собі дозволити вкладати значні кошти в інфраструктуру, оскільки вона не є його власністю, а адміністрація порту робить все можливе, щоб відняти у нього якомога більшу частину прибутку.

Вимоги працювати за встановленими міністерством розцінками, постійне зростання тарифів за оренду держмайна призводить до збільшення собівартості послуг цих компаній і неминучого відтоку клієнтів. Звідси – природне бажання стивідорів – отримати у власність те, що вони орендують.

Закон України «Про морські порти», ухвалений Верховною Радою 3 листопада поточного року, на наш погляд, дає шанс державним підприємствам вижити в умовах ринку, ставить у рівні конкурентні умови усіх гравців вітчизняного ринку портових послуг різних форм власності.

Закон про порти відкриває дорогу для інвестицій в інфраструктуру державних портів, надає інструменти для повернення втрачених і залучення нових вантажопотоків. А це в свою чергу дасть змогу зберегти соціальну базу трудових колективів, стабільні зарплати для працюючих та програми підтримки ветеранів.        

У зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас, шановний Вікторе Федоровичу, взяти під свій особистий контроль та надати відповідні доручення щодо процесу реформування морських портів України, не допустити масових скорочень працівників підприємств, втрати ними робочих місць, заробітної плати, соціальних пільг обумовлених колективними договорами, забезпечити гарантії при реформуванні об’єктів соціальної інфраструктури, організації їх подальшої діяльності за існуючим профілем роботи.

Профспілки та трудові колективи морських портів України готові надати Вам всебічну підтримку у цій важливій справі.

 

З повагою,

Голова первинної профспілкової організації  Одеського морського торговельного порту	В.Н.Зайков
Голова Профспілки робітників морського транспорту ДП «МТП «Южний»	Р.А.Герасименко
Голова Профспілки робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту	С.О.Бризгалов
Голова Профспілки працівників морського транспорту Миколаївького морського торговельного порту

П.П.Прокопенко