З початку року українськими портами перероблено понад 33 млн. тонн транзитних вантажів – зростання на 27,5%

Ноябрь 24, 2011
За десять місяців 2011 року в вісімнадцяти морських торговельних портах України перероблено 93 млн. 251 тис. 200 тонн вантажів – це на 4,8% більше порівняно з аналогічним показником 2010 року.
Загальний обсяг переробки транзитних вантажів за січень-жовтень склав 33 млн. 287 тис. 700 тонн – це на 27,5% більше, ніж у минулому році. Порівняно з минулим роком спостерігається зростання і обсягу переробки імпортних вантажів – на 7,1% (в січні-жовтні 2011 року українськими портами перероблено 9 млн. 261 тис. 200 тонн імпортних вантажів). Каботаж зріс на 10,6% та склав 2 млн. 82 тис. 200 тонн.
Серед лідерів по зростанню обсягів переробки вантажів за результатами десяти місяців 2011 року:
Ялтинський порт – оброблено на 70,4% більше вантажів, ніж у січні -жовтні 2010 року;
Євпаторійський порт – зростання на 42,5%;
порт «Южний» — зростання на 28,6%;
Миколаївський порт – зростання на 20,6%;
Феодосійський порт – зростання на 15,8%;
Керченський порт – зростання на 14,5%;
Херсонський порт – зростання на 13%;
Ренійський порт – зростання на 10,9%;
Бердянський порт – зростання на 10,8%;
Одеський порт – зростання на 2,7%.
Серед лідерів по зростанню рівня переробки транзитних вантажів:
Керченський порт – оброблено на 224,7% більше вантажів, ніж у січні -жовтні 2010 року;
Порт «Южний» – на 53,9% більше;
Євпаторійський порт – на 29% більше;
Бердянський порт – на 23,9% більше;
Миколаївський порт – на 22,5% більше;
Одеський порт – на 16,7% більше;
Скадовський порт – на 11,8% більше;
Феодосійський порт – на 6,9% більше;
Ренійський порт – на 6,8% більше;
Іллічівський порт – на 6,4% більше.
                                                       Прес-служба МІУ
Реклама

УКРМОРРІЧІНСПЕКЦІЯ ПРОДОВЖУЄ ОПЕРАТИВНО ПРАЦЮВАТИ З КАПІТАНАМИ МОРСЬКИХ ПОРТІВ

Ноябрь 23, 2011
21 листопада 2011 року голова Укрморрічінспекції Григорій Соболевський провів щотижневу нараду з капітанами морських портів за допомогою системи Skype.
На нараді обговорено поточні робочі питання, зокрема, щодо підготовки портів до осінньо-зимового сезону, готовності баз стоянок маломірного флоту та навігаційного забезпечення у зимовий період. Капітани портів звітували про перебіг виконання зазначених робіт та обговорили поточні виробничі проблеми.
Крім того, розглянуто питання необхідності вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює діяльність капітанів морських портів, визначає їх права та обов’язки. Як відзначив Григорій Соболевський, вже на початку грудня поточного року Укрморрічінспекція розпочне роботу над розробкою проекту положення «Про капітанів портів». В обговоренні та розробці положень документу братимуть участь не лише фахівці Укрморрічінспекції, але й безпосередньо капітани всіх морських портів України.
                                                                           Прес-служба МІУ

В порту «Южный» — новый локомотив

Ноябрь 22, 2011
Порт «Южный» за собственные средства приобрел новый маневровый локомотив ТЭМ18ДМ. Покупка была запланирована в связи с ростом объема переработки грузов на предприятии.
В последнее время в порту наблюдается тенденция увеличения импорта, т.е. отгрузки грузов с судов и отправки их по железной дороге. Соответственно, больше стало работы для маневрового парка.
В порту до этого момента было 5 собственных тепловозов. Однако для полноценного обеспечения производственного процесса их не достаточно и была необходимость привлекать арендованные локомотивы.
С приобретением новой машины, потребность в тепловозах «со стороны» станет меньше. Таким образом, порт «Южный» сможет сэкономить значительные суммы денежных средств.
Отличительными особенностями маневровых локомотивов ТЭМ18ДМ являются высокая надежность и существенное снижение эксплуатационных затрат за счет уменьшения количества ремонтов, обслуживания и отказов оборудования. Это машины интеллектуального типа, поскольку управление почти полностью возложено на электронику.
Сейчас приобретение уже в порту и оформляются документы для взятия его на баланс предприятия. В ближайшее время ожидается ввод его в эксплуатацию.

Олександр Лагоша та Ігор Калєтник домовились про об’єднання зусиль

Ноябрь 18, 2011
16 листопада порт відвідав Голова Державної митної служби України Ігор Калєтник. Метою його візиту було «на власні очі побачити потенціал «Южного» та зрозуміти, чи є якісь проблеми у взаємодії з митними службами».
Поважний гість зустрівся з начальником порту Олександром Лагошею. Під час зустрічі Ігор Калєтник дізнався про специфіку роботи порту «Южний» та його перевантажувальних комплексів. У розмові торкалися питань, які стосуються покращення роботи митниці, підвищення рівня взаємодії між митними службами та портом, аби у кінцевому підсумку забезпечувати комфортні умови для вантажовласників.
— Ми хотіли з перших вуст почути, що потрібно сьогодні робити митній службі для того, щоб наша країна могла розширити свої транспортні можливості, збільшити транзитний потік вантажів. Поспілкувавшись з керівництвом порту «Южний», ми побачили, що тут працюють справжні фахівці. Думаю, що при об’єднанні зусиль, ми матимемо змогу зробити багато корисного, — підсумував зустріч Голова Держмитслужби Ігор Калєтник.
— Серйозних нарікань на роботу митної служби у нашому порту немає, відзначив начальник порту Олександр Лагоша. — Проте, як відомо, досконалості немає меж і сьогодні ми говорили про те, як ще покращити наше співробітництво. Ми, як спеціалісти з перевалювання вантажів, висловили свою думку щодо процедури митного оформлення, її спрощення. Крім того, є домовленість про те, що найближчим часом ми підготуємо детальне бачення з цього питання, і, думаю, нас почують.

«Экологическая безопасность грузопотоков на предприятиях транспортной отрасли»

Ноябрь 18, 2011
Под таким названием 25-26 октября в г. Киеве состоялась третья научно-практическая конференция организаторы которой: Министерство инфраструктуры Украины, Департамент политики развития инфраструктуры транспорта и туризма, Департамент безопасности, институт морехозяйства и предпринимательства, институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. В конференции приняли участие представители организаторов, а также Министерства экологии и природных ресурсов Украины, экологических служб портов Украины, научно-исследовательских институтов: УкрНИИМФ и ЧерноморНИИпроект, медицины транспорта, НПП «Эконад», международного сертификационного органа «БЮРО ВЕРИТАС».
Проведенный ГП «УкрНИИМФ» анализ состояния нормативной базы отраслевых береговых предприятий морского транспорта показал, что в портах разработаны и согласованы все документы, позволяющие осуществлять хозяйственную деятельность с допустимым уровнем антропогенной нагрузки на окружающую природную среду.
Несмотря на это, предприятия морехозяйственного комплекса испытывают трудности в организации перегрузочных процессов с соблюдением всех требований национального экологического, санитарного законодательства по следующим причинам:
— несовершенство отечественного законодательства(противоречия в законах и подзаконных актах; отсутствие норм в законодательных документах, учитывающих специфику работы предприятий морской отрасли) приводит к непониманию между контролирующими органами и портами;
— постоянно меняющая номенклатура грузов и соответствующие ей схемы технологических процессов, требует внесения изменения в разработанные документы, внедрения дополнительных мероприятий по соблюдению норм природоохранного законодательства.
На конференции были рассмотрены предложения по усовершенствованию системы управления экологической, техногенной безопасностью на предприятиях морской отрасли.
Наталия Сёмина, начальник отдела охраны окружающей природной среды

Профсоюзы поддерживают Закон «О морских портах»

Ноябрь 16, 2011
14 ноября в порту «Южный» состоялось совещание руководителей профсоюзов «Южного», Одесского, Ильичевского и Николаевского МТП при участии руководителя профсоюза работников водного транспорта и плавсостава Украины. Представители трудовых коллективов решили обратиться к руководителям государства с просьбой «об ускорении реформы морской отрасли, от которой зависит благополучие десятков тысяч семей украинцев».
Во время встречи профсоюзные лидеры единогласно признали необходимость реформирования отрасли, как единственный шаг к ее сохранению.
«Мы очень долго ожидали закона «О морских портах». Ведь на данном этапе то, что необходимо в настоящий момент морской отрасли – это реформирование, которое даст возможность развитию портов, сохранению рабочих мест. Та модель, которая прописана в новом Законе, для Одесского порта не новая, она действует у нас в течение многих лет. Стивидорные компании успешно работают, и их сотрудники довольны работой», — отметил председатель профсоюза Одесского МТП Владимир Зайков.
«Мы переняли модель работы Одесского порта еще 5 лет тому назад. Все наши докеры работают на стивидорных компаниях, однако все они состоят в едином профсоюзе. Мы за данный закон», — высказался профсоюзный лидер николаевских портовиков Павел Прокопенко.
«Для того, чтобы коренным образом изменить ситуацию в морской отрасли, улучшить конкурентоспособность наших предприятий по самым скромным подсчетам необходимо от 3 до 5 млрд. долларов США. Поэтому мы считаем, что больше уже тянуть с принятием Закона «О морских портах» нельзя было. Если мы сегодня не откроем частному бизнесу доступ к перегрузочным операциям, не привлечем деньги этих субъектов хозяйствования в развитие инфраструктуры морских портов, то они завтра построят что-либо свое, а наши предприятия придут в упадок и наши люди останутся без зарплат и социальных гарантий», — отметил председатель профсоюза Ильичевского порта Сергей Брызгалов.
Поддержал инициативу коллег и руководитель профсоюза работников водного транспорта и плавсостава Украины Евгений Омельчук:
«Вопрос сегодня одновременно очень принципиален и очень прост: будет ли существовать наша морская отрасль? Мы наблюдаем, как стремительно развиваются порты тех стран, которые вокруг Украины. В такой ситуации для нашего государства крайне важно не потерять грузовую базу и ту специфику, которой владеет Украина, как транзитная страна. Принятие Закона «О морских портах» очень своевременно».
«Мы поддерживаем наших коллег в том, что любое промедление в проведении реформ отрасли чревато потерей грузопотоков, и как следствие, потерей работы нашими людьми. Мы сегодня подготовили соответствующее обращение к Президенту, Председателю Верховной Рады, Вице-премьер министра – Министра инфраструктуры Украины, чтобы ОНИ учли все наши позиции», — отметила голова профкома порта «Южный» Раиса Герасименко.
Результатом встречи стало подписание общего обращения к руководителям государства:

 

Президенту України 
В.Ф.Януковичу

 

Копія: Голові Верховної Ради України
 В.М.Литвину

 

Копія: Віце- прем’єр міністру,
міністру інфраструктури України,
Б.В.Колесникову

 

Шановний Вікторе Федоровичу!
Профспілкові організації та трудові колективи державних морських портів України звертаються до Вас з проханням про прискорення реформи морської галузі,  від якої залежить благополуччя десятків тисяч сімей.
Як відомо, 18 морських портів підпорядковані Міністерству інфраструктури. Протягом останніх років питома вага цих підприємств у загальному вантажообігу портового комплексу України постійно зменшується з причини високих тарифів та зношеної виробничої бази. Державні порти опинилися у замкнутому колі. Вони можуть збільшити свій прибуток тільки шляхом нарощування вантажопотоків, що неможливо без модернізації та розширення потужностей. А модернізація, в свою чергу, неможлива без значних капіталовкладень.
Тим часом всі причорноморські країни пішли шляхом реструктуризації та подальшої приватизації портових потужностей. Так, ще на початку 90-х Новоросійський морський торговельний порт за всіма критеріями багато в чому поступався українським конкурентам. У 1992 році підприємство було акціоноване і до 2000-го за показниками вантажообігу майже вдвічівипередило свого самого потужного конкурента — Одеський МТП. Один цей факт дає уявленняпро те, як багато втратила Україна, яка мала значно кращий стартовий майданчик для реформи.
Останнім часом діяльність усіх державних морських портів України вкрай ускладнилась з-за існуючої моделі управління. Громіздка, вкрай забюрократизована система перешкоджає нормальній виробничій діяльності портів, блокує розвиток виробничої бази та залучення інвестицій, що в кінцевому підсумку призводить до втрати підприємствами конкурентоспроможності не лише у порівнянні з портами Румунії, Росії, Грузії, а й відносно приватних терміналів у самій Україні. А це в свою чергу веде до втрати вантажопотоків, падіння доходів й необхідності згортання соціальних програм колективів, скорочення робочих місць.
Ні для кого не секрет, що статус державної власності накладає на підприємство серйозні обмеження. Щоб відремонтувати кран, чи купити запчастини для ремонту буксира, адміністрації держпідприємства потрібно кілька місяців на організацію й проведення тендеру. Практично неможливо сьогодні вирішувати питання масштабного розвитку виробничої бази, оформлення землевідводів, документів нерухомого майна. За даними Асоціації «Укрпорт», зволікання з реформою морегосподарського комплексу, численні конфлікти між приватними стивідорними компаніями й адміністраціями держпортів, призвели до того, що за останні 5 років Україна недоотримала 2,1 млрд. доларів США інвестицій у розвиток підприємств галузі. Саме стільки було вкладено інвесторами за вказаний період у порти Констанца, Новоросійськ, Поті і Бургас. Це дало можливість переліченим портам забрати частину вантажопотоків, котрі раніше йшли через Україну.
Існуюча система управління державними портами перешкоджає формуванню гнучкої тарифної політики. В результаті компанії-вантажовласники все активніше намагаються співробітничати з приватними перевантажувальними комплексами. Таким чином вже сьогодні 40 відсотків вантажопотоку вітчизняних портів переробляються на причалах приватних компаній, котрі можуть запропонувати клієнту більш вигідні умови.
На межі збитковості працюють сьогодні й ті приватні стивидорні компанії, які здійснюють свою діяльність на орендованих потужностях державних портів. Інвестор не може собі дозволити вкладати значні кошти в інфраструктуру, оскільки вона не є його власністю, а адміністрація порту робить все можливе, щоб відняти у нього якомога більшу частину прибутку.
Вимоги працювати за встановленими міністерством розцінками, постійне зростання тарифів за оренду держмайна призводить до збільшення собівартості послуг цих компаній і неминучого відтоку клієнтів. Звідси – природне бажання стивідорів – отримати у власність те, що вони орендують.
Закон України «Про морські порти», ухвалений Верховною Радою 3 листопада поточного року, на наш погляд, дає шанс державним підприємствам вижити в умовах ринку, ставить у рівні конкурентні умови усіх гравців вітчизняного ринку портових послуг різних форм власності.
Закон про порти відкриває дорогу для інвестицій в інфраструктуру державних портів, надає інструменти для повернення втрачених і залучення нових вантажопотоків. А це в свою чергу дасть змогу зберегти соціальну базу трудових колективів, стабільні зарплати для працюючих та програми підтримки ветеранів.        
У зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас, шановний Вікторе Федоровичу, взяти під свій особистий контроль та надати відповідні доручення щодо процесу реформування морських портів України, не допустити масових скорочень працівників підприємств, втрати ними робочих місць, заробітної плати, соціальних пільг обумовлених колективними договорами, забезпечити гарантії при реформуванні об’єктів соціальної інфраструктури, організації їх подальшої діяльності за існуючим профілем роботи.
Профспілки та трудові колективи морських портів України готові надати Вам всебічну підтримку у цій важливій справі.

 

З повагою,
Голова первинної профспілкової організації  Одеського морського торговельного порту В.Н.Зайков
Голова Профспілки робітників морського транспорту ДП «МТП «Южний» Р.А.Герасименко
Голова Профспілки робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту С.О.Бризгалов
Голова Профспілки працівників морського транспорту Миколаївького морського торговельного порту

П.П.Прокопенко


Найкоротший транзитний хід України між Сходом і одеськими чорноморськими портами повністю переведений на електротягу, — Віце-прем’єр-міністр України

Ноябрь 16, 2011
Вантажовідправники з Росії, Казахстану та країн Азії отримали привабливий за собівартістю шлях транспортування у напрямку українських чорноморських портів – залізничне сполучення на електротязі. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр інфраструктури Борис Колесніков під час відкриття електрифікованої ділянки Полтава-Кременчуг-Бурти.
«Відсьогодні із закінченням електрифікації ділянки Полтава — Кременчук найкоротший транзитний хід України у напрямку Схід — одеські чорноморські порти повністю переведений на електротягу. Відтак вантажовідправники з Росії, Казахстану та країн Азії отримали привабливий за собівартістю вихід до українських чорноморських портів», — сказав Віце-прем’єр-міністр України.
Маршрут Полтава-Кременчук — важливий елемент впровадження концепції Укрзалізниці щодо розмежування вантажного та пасажирського руху з метою пуску швидкісних пасажирських поїздів.  За електрифікацією стоїть підготовка ділянки Гребінка-Полтава-Красноград-Лозова-Харків до пуску швидкісних поїздів «Шкода» та «Хюндай» зі швидкістю160 км/год. та електрифікація і комплексна модернізація ділянки Полтава-Кременчук, на яку зі швидкісних транспортних коридорів будуть відхилені вантажні поїзди.
За словами Бориса Колеснікова, електрифікація залізничних колій – пріоритетний напрямок у процесі реалізації масштабного проекту з розвитку залізничного транспорту України. Перехід на електротягу дозволить збільшити пропускну спроможність цієї дільниці, підвищити екологічну безпеку, забезпечить зростання вантажопотоку з Росії до вітчизняних портів, підвищить конкурентоспроможність України на ринку транспортних послуг. До того ж для України – це вагомий крок у справі досягнення енергетичної незалежності.